Сьогодні численні Інтернет сайти лякають населення України неймовірними цінами на відпочинок в карпатському регіоні. З одного боку в роздуванні цінової істерії зацікавлені самі власники садиб та готелів, з огляду на те, що створюється ажіотаж і таким чином можна «стригти капусту» з бажаючих подихати цілющим карпатським повітрям. З іншого боку – завищення цін відкидає потенційного туриста і змушує його шукати кращий відпочинок на курортах сусідніх країн. Причому послуги у сусідів (словаків, поляків, румунів) часом кращого сервісу і набагато дешевші. ( Наприклад, вартість відпочинку за тиждень в польському Закопане у трьохзірковому пансіонаті з авіа перельотом, медичним страхуванням і візовою підтримкою коштуватиме 582 євро. В Високих Татрах у Словаччині ціни за тиждень відпочинку коливаються від 314 євро (автобус) до 512 євро (авіа). Досвідчені туристи повідомляють, що при бажанні там можна цілком знайти житло і за 10 євро за ніч. Проте для українців існують проблеми з візами, тому вітчизняний турист не може просто сісти в автобус і поїхати за кордон. Тому він стає фактично заручником прикарпатських та закарпатських підприємців. А у тих апетит тільки зростає. І на перешкоді їм ніхто й ніщо не стоїть. Хоча влада обіцяла контролювати цінову ситуацію і навіть суттєво зменшити ціни для співвітчизників. Влітку, коли Івано-Франківська область постраждала від повені і отримувала допомогу від братів зі сходу, а також виплати з бюджету країни на ліквідацію страшних наслідків стихії, місцеві чиновники настільки перейнялися щирим співчуттям, що на всю країну пообіцяли пониження цін на туристичні послуги і всіляке сприяння у відпочинку для наших співгромадян. Для цього навіть акцію спеціальну організували: «Вдячне Прикарпаття», учасниками якої стали керівники області – голова облдержадміністрації Микола Палійчук та голова обласної ради Ігор Олійник. А з нимиаж 62 туристичні заклади краю. Саме вони обіцяли знижки на туристичні послуги від 10% до 33% гостям з різних регіонів України. Тепер ось і згадуємо собі ті 33 % - хто і як їх вираховував, звідки саме така цифра взялася і чому не 23% чи 32%, і куди ж ті знижки поділися? Зрештою, від влади у нас вже ніхто не домагається якихось роз’яснень. Пообіцяли, влаштували піар-акцію, фуршет для журналістів, повозили по колибах і саунах - і от вам – «вдячне Прикарпаття». Та тільки рядовий турист насправді позбавлений можливості відпочити за власні кошти, адже економічна криза не дає змоги розплачуватися валютою в зарубіжних краях, а у себе «вдячне» Прикарпаття вимагає за перебування у вічнозелених Карпатах хоч і гривні, але в перерахунку на «зелену валюту». Виходить, що скидками навіть і не пахне: відпочиваючі були б щасливі, коли б ціни залишилися принаймні на рівні минулого року. Однак експерти і тур-оператори повідомляють, що ціни ростуть із швидкістю снігової кулі і в порівняні з 2007 роком підвищились вже на 20–25%. І якщо того року можна було зняти апартаменти в межах 300–400 грн. за добу, то вже тепер навіть середні за рівнем кімнати пропонують за 500 грн. на добу. При цьому в найбільш привабливіших куточках Карпат спостерігається різке зменшення житла економ-класу. І якщо раніше третина запропонованих кімнат була вартістю до 100 грн. за добу, то нині таких помешкань на ринку туристичних послуг вже не більше ніж 10%. Зрозуміло, що власники садиб всіляко покращують свої будинки, вкладають кошти в ремонт й розширення сервісу, однак все це мало втішає пересічного обивателя, адже знайти кошти на відпочинок у високогір’ї для нього стає все більш проблематичним. На Івано-Франківщині загалом офіційно функціонує 130 туристично-рекреаційних закладів на 9210 місць та 467 садиб сільського "зеленого" туризму на 3817 місць. Найбільшою популярністю однак користується Буковель і сусідні урочища Яблуниця, Поляниця з усіма можливими присілками. За останній рік «Буковель» суттєво збільшив свій номерний фонд за рахунок нових двох- і трьохмісних апартаментів з усіма зручностями, а також двоповерхових котеджів, вартість проживання в яких сягає неймовірної (для “маленького” українця) суми в 10 000 грн. за добу. Розширилася також інфраструктура курорту — з’явилися нові ресторани, декілька підйомників і пунктів з прокату лижного облаштування. На «Буковелі» в цьому році очікують на 500 тисяч туристів. Отож, власники садиб в довколишніх селах матимуть достатньо клієнтів. Далі, вже нижче за рейтингом, йдуть традиційні ще з радянських часів Яремче та Ворохта, але й тут ціни виросли з минулого року на 20%, і знайти помешкання можна в кращому випадку за 200- 300 грн. на добу. Тут теж орієнтуються на гостей з доходами вище середнього достатку, тому менш платоспроможні туристи навряд чи зможуть добратися й до цієї «перлини Карпат». Потроху зростає увага до курортної інфраструктури Косівщини та Покуття. Тут ціни трішки нижчі, однак поступово також ростуть. Так в районі знаменитих Шешор середня вартість проживання в приватному секторі зросла зі 150–170 грн. до 220 грн. за добу, хоча можна знайти помешкання й за минулорічними цінами. Так, що не все ще втрачено: пропозиція й конкуренція зростають, хоча й попит також. Однак, найгірше виглядає ситуація в святкові дні. Орендувати житло в період з 30 грудня до 9 січня вже коштує від 200 доларів з людини. В новорічну ніч можуть попросити й усі 500 «зелених» за особу. Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Микола Палійчук схвалив своїм розпорядженням проект «Програми розвитку туризму в області на 2008-2010 роки», та передбачив обсяги фінансування на три роки в сумі 24 мільйони гривень. Куди підуть ці гроші - годі й здогадуватися, однак зрозуміло, що влада не може нічого зробити, щоб впливати на зменшення цін, а також й на вирішення найбільш наболілих питань. А головною проблемою Прикарпаття залишається транспортне сполучення. Якщо з Івано-Франківська дістатися в Карпати не складає жодних проблем через активну діяльність приватних перевізників, то доїхати до Івано-Франківська стає все тяжче з кожним днем. І справа не тільки в тім, що не вистачає транспортних засобів. Вочевидь, владні мужі пересуваються виключно у власних «джипах» та «мерседесах», отож не можуть знати, чого потребує середнього й нижче середнього достатку турист. Так от до Івано-Франківська йому скоріш за все доведеться добиратися поїздом. І звідки би він не їхав – стикнеться не тільки просмердженими вагонами з вічно немитими вікнами та запльованими тамбурами - мандрівника провезуть усіма можливими містами західної України, оскільки прямого сполучення Івано-Франківськ в східному напрямку й досі немає. Шматок залізниці протяжністю в 60 км не можуть відновити з часів другої світової війни. Тому до сусіднього Тернополя доведеться добиратися поїздом …12 годин і це притому, що відстань до цього залізничного вузла від Івано-Франківська автошляхом складає всього 130 км. Ті, хто вирішив поїхати з Тернополя ( або відразу з Києва чи Одеси) автобусом, стикнеться з не меншими проблемами, оскільки водії цих транспортних засобів мають стійку й непереборну звичку наповнювати салони своїх автобусів, маршруток, «ікарусів» і навіть сучасних автолайнерів … сільськими мешканцями, що подорожують з села в районні центри чи навпаки. Мабуть туристу не дуже приємно сидіти в автобусі, проходи якого заповнені селянами й їх провізією та знаряддями праці. Хоча поросят поки ще не возять. І, нарешті, авіасполучення: не хочеться навіть писати про те, що вже двічі за останнє півріччя літаки на рейсі Івано-Франківськ-Київ мали проблеми з приземленням. Що довелося пережити пасажирам в такій аварійній ситуації - годі й уявити, тож тільки подорож в заповітні Карпати уже скидається на екстремальний туризм. І дивно, що знаходяться люди, які їдуть вклонитися цій величній гірській красі. Справді мав рацію Володимир Висоцький, коли співав, що «краще гір можуть бути тільки гори». Тому їх врода заворожує настільки, що українці готові терпіти усілякі незручності й шалені ціни лиш тільки, щоб торкнутися прекрасного. Зрештою, побажаю їм найкращого відпочинку й веселих новорічних свят. Приїзжайте до нас, ласкаво просимо і як кажуть у нас в Галичині «все так не буде» - буде краще. Вірю. Андрій Мева, “Остров”, Івано-Франківськ
